Електронні петиції

№394

У 1902 році довідавшись, що у Полтаві збираються споруджувати новий будинок земства (нині – краєзнавчий музей ім. В.Г. Кричевського), Василь Григорович запропонував свій проект, який став зразком національного стилю в архітектурі, так званого українського модерну.

У 1918-му до влади в Києві прийшла Центральна Рада. Михайло Грушевський доручив Кричевському розробити державну символіку. Грушевський вважав, що знання історії і культури України допоможе художникові знайти найлаконічніші символи, що передавали б суть молодої держави. 28 березня 1918 року офіційним гербом України затверджено тризуб київського князя Володимира, перероблений і оформлений.

У двадцяті — тридцяті роки Василь Кричевський з ентузіазмом займається вивченням і збереженням української культури. В 1925 році він знайшов та відреставрував будинок Шевченка в Києві, потім домігся відкриття в ньому музею. У тридцятих роках спроектував меморіальний музей Шевченка в Каневі.

1916—1917 роки — Василь Кричевський ратує за створення української професійної кінофабрики. Закономірно, що його запросили 1925 року художником на Одеську кіностудію. На Одеській та Київській кіностудіях він оформив дванадцять фільмів: “Тарас Шевченко” і “Тарас Трясило” режисера Чардиніна, “Назар Стодоля” і “Кармелюк” Тасіна, “Звенигора” Довженка, “Сорочинський ярмарок” Екка. Ідею знаменитої стрічки “Звенигора” великому Довженкові подарував саме Кричевський.

Діяч який залишив після себе спадок як у Полтаві так і в Україні. Моя пропозиція створення пам'ятника та розміщенні біля краєзнавчого музею або в парковій зоні на проти музею.